Організація громадських слухань: комунальні послуги та тарифи

Організація громадських слухань: комунальні послуги та тарифи

Територіальна громада, яку можуть уособлювати і мешканці відповідного населеного пункту, і окремі його частини, території, будинки тощо, має право проводити громадські слухання. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади. (ст. 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”)

У питаннях організації громадських слухань до статутів громад також відсилає і Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Отже, громадське слухання є невід’ємним правом територіальної громади.

Але процедура проведення громадських слухань є недосконалою. По-перше, наявні статути не містять детального механізму проведення громадських слухань (приклад Києва це засвідчує). По-друге не всі населені пункти мають свої статути.

Не пізніше ніж за 10 днів до громадських слухань мешканці Києва мають бути сповіщені про час, місце та питання громадських слухань через ЗМІ. Це є єдиною передумовою для проведення громадських слухань, згідно з статутом територіальної громади міста Києва (частина 6 статті 13 Статуту Києва).

Пропозиція на громадських слуханнях вважається схваленою, якщо її підтримала більшість присутніх учасників слухань (частина 7 статті 13 статуту Києва).

Отже, мешканці Києва мають право збиратися на громадські слухання з питань місцевого значення необмежену кількість разів. До питань місцевого значення входять і питання щодо сфери житлово-комунальних послуг.

З одного боку у такий спосіб якнайширше розкривається питання місцевого самоврядування: вирішення мешканцями своїх нагальних місцевих питань життєдіяльності. З іншого, звичайно, не можна уникнути зловживань: мало чи не щодня можуть відбуватися громадські слухання, на яких можуть прийматися взаємовиключні рішення.

Те що зараз Кабінет міністрів видав постанову № 529 та методичні рекомендації, а Міністерство житлово-комунального господарства окремим наказом окреслило питання щодо ініціатора проведення громадських зборів та 100 % наявність підписів мешканців під рішенням громадських зборів з питань, що стосуються, наприклад, комунальних послуг і тарифів, суперечить Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статутам територіальних громад.

Постановою Кабінету Міністрів № 529 покладено обов’язок на виконавців комунальних послуг провести громадські слухання і надати на них інформацію щодо складу послуг, їх тарифу, а також зібрати пропозиції мешканців щодо надання необхідних послуг. Тобто, якщо мешканці з тих чи інших причин не проводитимуть громадських слухань, такі слухання повинні провести виконавці комунальних послуг. При цьому, як зазначалося вище, мешканці не позбавлені можливості провести нові громадські слухання з цього самого питання.

Щодо кворуму слухань та порядку прийняття рішень вважаємо обґрунтованим керуватися вищенаведеними нормами Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статутом територіальної громади Києва, у цьому випадку: вимог щодо кворуму немає, рішення приймається більшістю присутніх.

Разом із тим необхідно звернути увагу на неузгодженість норм статуту Києва і норм Постанови Кабінету Міністрів України № 529 в частині прийняття рішень: статут говорить про більшість від присутніх (частина 7 статті 13 Статуту Києва), а постанова – про оформлене письмово протягом 30 днів в установленому порядку рішення власників квартир будинку. На практиці друге реалізувати практично неможливо, що одразу нівелює усю прогресивність постанови Кабміну.

Перелік житлово-комунальних послуг, від яких можна відмовитися, а від яких – ні, а також порядок відмови чітко не зафіксовані, у тому числі у постанові № 529. Виходячи з цього, формально, мешканці можуть відмовитися від усіх послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій свого виконавця.

Тільки тоді перед мешканцями все одно постане питання, у який спосіб вони вирішуватимуть свої житлово-комунальні проблеми: залучати іншого виконавця, створити власну організацію, яка займатиметься утриманням будинку, у тому числі ОСББ, або, наприклад, розподілити обов’язки між мешканцями будинку.

Недосконалість законодавства у цій сфері спричинить масові зловживання зі сторони органів місцевого самоврядування та виконавців житлово-комунальних послуг, які будуть аргументувати свою позицією незаконними 100 % голосів за відмову від послуг, необхідністю подання доказів отримання послуг від інших осіб і всім іншим, будуть застосовувати методичні рекомендації замість законів.

Якщо практика піде таким шляхом, практичної користі від постанови Кабінету Міністрів України та методичних рекомендацій не буде. У разі, якщо все-таки переможе законність, з’явиться ще одна можливість активізувати громадську позицію наших мешканців.