Комерційна таємниця: контроль, захист, відповідальність


Наші досягнення

  • Захист у Міжнародному арбітражному суді (ICC) інтересів держпідприємства (44 млн. доларів)
  • Юридична підтримка виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови 2010р.
  • Юридичний супровід президентської кампанії 2010 на місцевому рівні
  • Скасування постанови Кабміну про пенсійні внески для підприємців
  • Скасування евакуаторів в Києві
  • Справа "Караоке на майдані"
  • Справа "Корецький проти України"

Комерційна таємниця: контроль, захист, відповідальність


25-03-2009

Працівник на робочому місці виконує свої трудові обов’язки, визначені трудовим договором, посадовою інструкцією, та підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку і чинного законодавства. Єдине основне призначення працівника на робочому місці – це виконання ним своїх трудових обов’язків.

Все, що працівник виконує в особистих, неробочих цілях, у тому числі з використанням особистих електронних носіїв інформації, як-то: копіювання музичних файлів, обмін фотографіями, скачування відео файлів, особисте листування тощо – виконується поза виконанням ним своєї трудової функції працівника.

Це значить, що працівник у свій робочий час не виконує свої трудові обов’язки, що є порушенням. Або працівник займається своїми особистими справами у позаробочий (у тому числі обідній) час з використанням робочих можливостей (обладнання і техніки роботодавця), що може бути тільки зі згоди роботодавця, у тому числі мовчазної.

До застосування жорстких заходів контролю за обігом інформації роботодавець, зазвичай, змушений або з метою припинення зловживань працівниками використання ресурсів компанії, або в силу витоку інформації, або в силу підвищення безпеки на підприємстві.


До яких заходів може вдатися роботодавець?


Як правило, це фізичне обмеження на користування будь-якими або певними носіями інформації (неможливість користування дискетами, дисками, флешками). Запровадження такого правила відповідає вимогам трудового законодавства і дозволяє обмежити копіювання інформації на зовнішні носії.

Наступним заходом є технічне обмеження можливості виходу інформації шляхом її передачі за допомогою Інтернету. Це може здійснюватися як за допомогою технічних налаштувань, так і шляхом моніторингу поштових відправлень працівників.

У другому випадку роботодавцю потрібно пам’ятати про право людини на особисте життя і особисте листування. З метою уникнення порушення цього права роботодавцю доцільно до початку такого моніторингу попередити працівників під розписку про необхідність використання електронної пошти і мережі Інтернет виключно в робочих цілях, а також про здійснювані ним заходи з моніторингу листування працівників та їхнього доступу до сторінок мережі Інтернет.

Набагато складніше обмежити можливий витік інформації за допомогою паперових і технічних носіїв: ксерокопіювання, роздрукування, фотокопіювання, аудіокопіювання, телефонії, смс- та ммс-повідомлень тощо. Обмежити їхнє застосування можна за допомогою фізичного контролю, встановлення камер спостереження, інших технічних заходів нагляду та контролю.

Виніс інформації, почутої або побаченої працівником, контролюється переважно шляхом суворого фізичного обмеження доступу до такої інформації: зберігання інформації у спеціальних кімнатах, шафах, сейфах, здійснення переговорів у спеціальних кімнатах тощо.

Варто пам’ятати, що заходи безпеки індивідуальні для кожної компанії. Їхнє застосування потребує видання спеціального положення по підприємству. Заходи і порядок моніторингу, які будуть застосовуватись до робітників, треба довести до їх відома.

Положення про заходи безпеки на підприємстві повинно обов’язково ретельно досліджуватися керівництвом, службою безпеки та юридичною службою. Остання має перевірити законність застосовування заходів безпеки та відсутність порушень при цьому особистих немайнових прав працівників.

Доказування є найскладнішим у справах про розголошення комерційної таємниці.

Доказуванню підлягають:


  • факт розповсюдження інформації,
  • приналежність розповсюдженої інформації до комерційної таємниці,
  • встановлення особи, яка розповсюдила інформацію,
  • шкода, завдана розповсюдженням цією особою комерційної таємниці.


Лише за наявності доказів усіх цих фактів винувату особу можна притягнути до:


  • кримінальної відповідальності,
  • цивільної відповідальності або
  • матеріальної відповідальності.


При цьому варто пам’ятати, що звернення до правоохоронних органів з вимогою про перевірку обставин розголошення певною особою комерційної таємниці, з однієї сторони, має хороший профілактичний ефект для цієї особи та усіх працівників, а з іншої – подальший виніс інформації, що природно відбувається в межах розслідування кримінальної справи, може зашкодити компанії та її іміджу.


Адвокат Андрій Нечипоренко, журнал "Праця і Закон", № 3 (111), 2009.




До переліку новин