Як захистити право на зарплату / АНАЛІТИКА


Наші досягнення

  • Захист у Міжнародному арбітражному суді (ICC) інтересів держпідприємства (44 млн. доларів)
  • Юридична підтримка виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови 2010р.
  • Юридичний супровід президентської кампанії 2010 на місцевому рівні
  • Скасування постанови Кабміну про пенсійні внески для підприємців
  • Скасування евакуаторів в Києві
  • Справа "Караоке на майдані"
  • Справа "Корецький проти України"

Як захистити право на зарплату / АНАЛІТИКА


16-12-2008

Масові скорочення працівників не оминули й засобів масової інформації. За останній час звільнили провідних журналістів з різних медіа. Так влітку канал 1+1 розширював штат й перекуповував працівників з інших каналів. Зараз менеджмент каналу скорочує Аллу Мазур, Ганну Безулик, В’ячеслава Піховшека, Ольгу Герасим’юк.

Загалом 1+1 планує скоротити 70 співробітників департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення, про це заявляла піар-директорка каналу Анастасія Жук.

Більше півсотні журналістів звільнили з ТОВ “Гравіс” (до складу якого входять телеканали Сіті та Кіно). Менеджмент намагався домовитись з журналістами служби новин та шоу “Ранок-Сіті”, щоб ті написали заяву про звільнення за власним бажанням.

Для підприємства такі умови дуже вигідні: у випадку звільнення за власним бажанням журналісту не платитимуть гроші за два місяці, як це передбачено в законодавстві у випадку скорочення.

Менеджмент друкованих ЗМІ налаштований так само на скорочення чи звільнення. “Економічні відомості” планують скоротити зарплатний фонд на 40%. “Газета по-українські” запропонувала своїм працівникам шукати іншу роботу, якщо вони не готові чекати заробітної платні від кількох тижнів до 2 місяців. (Інформація з журналістських джерел “Телекритики”.)

Криза спонукає роботодавця оптимізувати витрати. Тому звільнення триватимуть. Для працівників вигідніше звільнятися або за згодою сторін, або за скороченням. У цьому випадку, зареєструвавшись у центрі зайнятості, вони зможуть вже на восьмий день отримати грошову допомогу; у разі ж звільнення за власним бажанням таку допомогу отримують лише через три місяці.

Під час кризи працедавець, щоб зекономити на соціальних виплатах, частіше пропонуватиме укладати не трудовий договір, а цивільно-правову угоду. Це можуть бути:

  • договір підряду,
  • договір про надання послуг,
  • авторський договір.

Різниця в тому, що ці правовідносини не регулюються трудовим законодавством і працівник менш захищений соціально. Але якщо необачний працедавець намагається (знову ж таки для оптимізації витрат) в цивільно-правову угоду вмістити положення з трудового договору, то суд може визнати угоду як трудову.

Якщо працівника оформлено неналежним чином, це проблема працедавця. “Працедавець вразливий, якщо немає підписів працівників під посадовими інструкціями, правилами трудового розпорядку, правилами безпеки, наказом про прийняття на роботу, – наголосив Андрій Нечипоренко.

В свою чергу члени профспілки поділилися досвідом: як вести переговори з працедавцем і бути при цьому переконливим, як домогтися компенсаційних виплат, якщо працівник отримує нелегальну зарплату або її частину.

Якщо роботодавець має намір звільнити працівника на вигідних йому умовах, то він намагатиметься це зробити різними шляхами, наприклад, за прогул, або за інше дисциплінарне порушення (вживання алкогольних напоїв на робочому місці). Бувають випадки, коли працівника не пропускають на робоче місце. У цьому випадку потрібно викликати міліцію і представника профспілки (якщо така є) та запротоколювати все, що відбувається. Копія такого протоколу стане доказом у суді того, що працівник дійсно не прогуляв роботу.

Якщо мова йде про скорочення, то працедавець має попередити працівника за два місяці, а профспілковий осередок ЗМІ – за три місяці, (тому для працівників краще, щоб такий осередок був). У цьому випадку людина, яка потрапляє під скорочення, може вимагати список вакансій цього підприємства.

Взагалі компанія зобов’язана запропонувати тим, кого хоче скоротити, вільні робочі місця. Роботодавець може, звичайно, показати не всі вакансії, а потім ще й утворити новий підрозділ, до якого набере нових працівників, як це трапилося на «Інтері».

Всі скорочення мають бути узгоджені з профспілкою, – зазначила Михайлина Скорик. – Крім того, велику вагу має дружній колектив. Згуртовані дії, якщо й не дадуть уникнути скорочення, то допоможуть вибити найбільших компенсацій.

Компенсації, власне, можуть бути такі: заробітна плата за два місяці, протягом яких працівник ще працюєте, плюс мінімум одна (може бути до п'яти і вище) зарплатня при звільненні й компенсація за невикористану відпустку. Якщо у працівника складна матеріальна ситуація (або якщо працівник підпадає під пільгову категорію), у нього є шанс отримати більшу компенсацію.

Можна, звичайно, домовитись. Так, коли працівникам журналу «Новинар» оголосили про закриття проекту не за два місяці, а за декілька днів, то компенсували це тим, що всіх максимально працевлаштували в журналі і на сайтах «Кореспондент», «Новинар» та інших виданнях компанії.

Трапляється, що працедавці належним чином попереджають про скорочення, а потім пропонують одразу взяти відпустку. Так було на НТН. Але ніхто не має права змусити працівника йти у відпустку. І дехто з ентеенівців (двоє з двадцяти) своїм правом скористався.

Коли підприємство оголошено банкрутом, то ситуація ускладнюється. Юрист порадив включатися у процедуру банкрутства, тоді і через певний час у вас є можливість отримати компенсацію. Якщо підприємство заборгувало по багатьох статтях, то першочергово воно повинно розрахуватися з трудовим колективом.

У більшості випадків власники не повідомляють працівникам про те, що підприємство збанкрутіло. “Якщо ви бачите, що на підприємстві створено ліквідаційну комісію і документи підписує не директор, а голова ліквідаційної комісії, значить вже не все гаразд”, – сказав Роман Головенко.

Наостанок юрист зазначив, що зміна власників ЗМІ не повинна нести загрози найманим працівникам, реорганізація форми підприємства не тягне за собою змін в організації праці.

Учасники круглого столу отримують низку корисних порад від членів профспілок, як результативно вести переговори із працедавцем.

По-перше, треба зібрати максимум необхідної інформації, взяти довідки про доходи, накази, що стосуються людей, яких хочуть звільнити, і, як не парадоксально це звучить, дізнатися, де саме ви працюєте – були випадки, коли журналісти вважали, що вони працюють на “Інтері”, а виявилося, що в компанії “Пірат продакшн”. Обов’язково важливо знати, хто є керівником і власником ЗМІ. “Щоб зібрати всю цю інформацію, треба задіяти все своє журналістське вміння, – сказала Михайлина. – Також треба згуртувати колектив, щоб більша частина уповноважила вас говорити.

Крім того, за словами Михайлини, треба знати, з ким іти на переговори, а кого краще не брати. Варто було б залучити представників профспілки, авторитетів, запрошених з-поза меж компанії, і когось «нарваного» з колективу (хто зможе підвищувати голос). Серед способів тиску: внутрішній (силами впливових співробітників компанії), зовнішній (запрошені авторитети), інформаційний (заяви, листи, прес-конференції, пікети тощо).

“Переговорна група має бути обрана мінімум з трьох осіб, – зауважив Кирило Хорошилов. – Їм треба знати, чого хоче кожен працівник, не з’ясовувати між собою питання в присутності власника, бо він цим скористається на свою користь. Визначитися, про яку суму ви домовляєтеся. І обов’язково вести протокол переговорів. Доповідачі попередили, що перша реакція власника на ваше бажання вести з ним переговори буде негативною, але коли він зрозуміє, що цього хоче колектив, то змушений буде піти назустріч.

Остання секція круглого столу була присвячена тому, як домогтися компенсації, якщо ти отримуєш нелегальну зарплату. Журналістка і член КНМП Юка Гаврилова порадила відмовитися від термінології “чорна і біла зарплата”. “Для вас це зарплата, яку не просто вам дає працедавець, а ви її заробили”, – сказала Юка.

Звичайно, працівник, погоджуючись на нелегальну зарплату, повинен розуміти і свою відповідальність, і ризики, пов’язані з цим. Якщо вас хочуть звільнити, то ви повинні зібрати максимальну кількість доказів того, що отримуєте нелегальну зарплату (відомості, конверти, записи, фото і відео на мобільному телефоні, свідків). Тоді провести переговори із працедавцем і повідомити, що компенсацію ви очікуєте в повному обсязі, а не тільки в обсязі “білої” зарплати. Хоч як вас шантажуватиме керівник (чи власник) щодо того, що ви теж несете юридичну відповідальність за отримання “чорної” зарплати, будьте певні, що в першу чергу несе її він.

Протягом 2005 – 2007 років зарплати на медіаринку значною мірою вийшли з тіні. Кирило Хорошилов прогнозує, що наступного року ті власники, які вже платили “білу” зарплату, переходитимуть на “чорну”.

“Чорну” зарплату краще вибивати колективом, пояснювати працедавцеві, що краще її віддати, ніж потім судитися. Розголос про це, на думку Михайлини та Юки, має бути помірний – рівно такий, щоб не налякати власника. Наступних півроку розголос взагалі мало кого налякає, тим більше якщо підприємство буде виставлене на продаж.

Наостанок, організатори круглого столу порекомендували не підписувати жодних документів заднім числом і гуртуватися. Оскільки сильний колектив і трудове законодавство (поки не прийнято новий Трудовий кодекс) – це вже майже гарантований успіх у справі захисту прав найманих працівників.

За матеріалами Світлани Остапи, Телекрика.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Скорочувати штат працівників планують дві третини українських компаній

Переваги та недоліки проекту нового трудового кодексу

Ідеальний колективний договір для телерадіоорганізації




До переліку новин